Носова кровотеча у дітей доволі часто зустрічається і вимагає надання невідкладної медичної допомоги.
Враховуючи анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму (вузькі носові ходи, пухку і легко раниму слизову оболонку носа, виражений кровообіг слизової носа та інші) – носова кровотеча у них може починатися раптово і супроводжуватися значною крововтратою.
Для подальшого розуміння потрібно знати, що ділянка носа кровопостачається гілками внутрішньої і зовнішньої сонної артерії. Гілки цих артерій, переплітаючись між собою в слизовій оболонці носа, утворюють сплетіння Кіссельбаха. Це сплетіння знаходиться поверхнево в передніх відділах носової перегородки і є найбільш частим місцем кровотеч у дітей (у 90 % випадках).
Найбільш часто носові кровотечі зустрічаються при травмах носа (пошкодженні слизової оболонки пальцем або ударі та ін.).
Також кровотеча з носа може бути симптомом різних захворювань (при тромбоцитопенії, гемофілії, хворобі Віллебранда-Юргенса, хворобі Ослера, субатрофічному риніті, гіперплазії судин Кіссельбахового сплетіння, гіповітамінозі С і К, недостатності кровообігу).
Зустрічаються ці кровотечі і при інфекційних захворюваннях (грип, ГРВІ, сепсис, кір, кашлюк, та ін.), при місцевих запальних захворюваннях, різних продуктивних процесах (аденоїди, поліпи, новоутворення), при підвищенні АТ (у дітей зустрічається рідко).
Якщо є схильність до носових кровотеч то спровокувати її може: натужування, різке нахиляння голови, перегрівання.
Клінічна картина характеризується появою носової кровотечі.
Під час передньої риноскопії визначають місце кровотечі в різних ділянках носової порожнини, але дуже важко визначити місце кровотечі в її глибоких відділах.
Найбільш часте місце кровотечі відмічається в зоні сплетіння Кіссельбаха. Кровотеча може бути артеріальна, венозна або капілярна. Інтенсивна і не інтенсивна. За локалізацією – одностороння або двостороння.
Якщо кровотеча з передніх відділів носа – кров витікає назовні, якщо із задніх відділів – кров заковтується і це може симулювати легеневу або шлункову кровотечу. Характерний яскраво – червоний колір крові. Може бути блювота з кров’ю.
У разі вираженої крововтрати порушується загальний стан дитини. З’являються: слабкість, блідість шкіри, запаморочення.
Лікування.
- Абсолютний спокій, положення – напівсидячи. Голова хворого повинна бути нахилена вперед, а не назад. Не можна видувати ніс;
- При кровотечі з передніх відділів носа досить притиснути крила носа до перегородки на 10-15 хвилин;
- Холод на спинку носа (на перенісся кладуть марлю, змочену холодною водою або лід);
- У носові ходи вставляють турунди з вати, змочені 3% розчином перекису водню або 5 % розчином амінокапронової кислоти. Також можна використовувати гемостатичну губку;
- Якщо кровотеча продовжується, необхідно зробити передню тампонаду носа. Передню тампонаду роблять за допомогою носового дзеркала , вигнутого пінцета або щипців Гартмана і марлевих серветок довжиною – 20 см і шириною -1,5 см. Марлевий тампон (змочений вазеліновим маслом або перекисом водню) вводять у вигляді великої петлі в задній відділ порожнини носа і щільно заповнюють задній, середній і загальний носові ходи. Тампон може знаходиться в порожнині носа -12-24 години. При антибіотикотерапії тампон може стояти до 48 годин;
- Якщо кровотечу не вдається зупинити за допомогою передньої тампонади, виконують задню тампонаду носа (після її виконання обов’язково роблять передню). Задня тампонада носа складніша, тому її може виконувати тільки ЛОР – лікар;
- Всередину призначають кальція глюконат, рутин, вітамін С;
- При сильній кровотечі проводять гемостатичну терапію – дицинон, вікасол. За показами: тромбоцитарну, еритроцитарну маси, свіжозаморожену плазму, інгібітори протеаз, інфузійну терапію;
- Іноді для зупинки носової кровотечі доводиться вдаватися до перев’язки зовнішньої сонної артерії;
- Проводять терапію основного захворювання;
- Госпіталізація в ЛОР – відділення .
На закінчення хочеться відмітити, що в основному носові кровотечі у дітей припиняються самостійно або за мінімальної медичної допомоги. Але при артеріальній гіпертензії, переломах кісток пазух носа і геморагічних діатезах можуть становити загрозу для життя слабого.
Михайло Любко
