Отруєння грибами у дітей виникають при вживанні отруйних і умовно їстівних грибів (червоний мухомор, бліда поганка, строчки, зморшки, несправжні опеньки та інші).

Отруєння організму відбувається внаслідок наявності в отруйних грибах певних токсинів.

Розрізняють групи грибних токсинів :

1. Гепато-нефротропної дії, які містяться в блідій поганці, павутиннику оранжево-червоному, грибі-парасольці коричнево-червоній та інших.

2. Нейро-вегетотропної дії – містяться в мухоморі пантерному, мухоморі червоному та інших.

3. Гастро-ентеротропної дії – містяться в рядках, зморшках, печериці отруйній, ентоломі отруйній, опеньках неправдивих, рядовці отруйній та інших.

Тепер поговоримо про кожну групу окремо.

I. Отруєння грибами з гепато-нефротропною дією.

Яскравим представником цієї групи є бліда поганка.

Отруєння блідою поганкою.

Отруєння цим грибом є найбільш небезпечним серед усіх отруєнь грибами (найвища ступінь летальності).

Бліда поганка містить токсичні циклопептиди (фалоїдин, фалін, аманітотоксин), які мають гепато -, нефро- і ентеротоксичну дію. Токсини швидко всмоктуються зі шлунка і кишківника і накопичуються в печінці. Дія їх пов’язана з порушенням ліпопротеїдних комплексів клітинних мембран, збільшенням їх проникності з подальшим руйнуванням (аутолізом) клітин.

Токсин фалоїдин – термостабільний, у зв’язку з цим навіть після термічної обробки токсичність гриба зберігається. Характерною особливістю отруєння блідою поганкою є більш тривалий латентний період – від 6 годин до 3 -х діб (в середньому 12-48 годин). При отруєнні іншими грибами латентний період коротший.

Розрізняють клінічні періоди захворювання:

1 період – латентний. Починається період після вживання грибів і закінчується з появою перших клінічних симптомів. Його тривалість, як зазначалося раніше, становить від 6 годин до 3 -х діб.

2 період – гастроінтестинальний . Починається період через 6-12 годин після вживання грибів, коли з’являються симптоми гастроентероколіту (багаторазова блювота, діарея, болі в животі, гемоколіт) і триває до трьох діб. Ентероколіт носить холероподібний характер і веде до зневоднення організму, грубих порушень водно-електролітного балансу.

3 період – розвиток фалоідного гепатиту. Починається через 2-3 дні після вживання грибів на тлі гастроінтестинальних розладів і може тривати кілька тижнів (2-3 тижні). З’являються симптоми печінкової і ниркової недостатності, швидко наростає жовтяниця, розвивається коматозний стан. Навіть при своєчасному і правильному лікуванні летальність складає 50-70%.

4 період –розрішення. Розвивається після перенесеного фалоідного гепатиту. Тривалість періоду – від декілька місяців до декілька років.

Лабораторні зміни: лейкоцитоз, підвищення гематокриту, підвищення рівня амілази, незначна лейкоцитурія і протеїнурія в аналізі сечі.
При розвитку фалоідного гепатиту підвищується – білірубін, АСТ/АЛТ, креатинін, сечовина, знижується – протромбіновий індекс.

Лікування.

1 . Проводяться загальноприйняті заходи, як при будь-якому отруєнні:

• Промивання шлунку;
• Очисна клізма;
• Інфузійна терапія з метою виведення токсинів (форсований діурез);
• При ексикозі – регідратаційна терапія;
• Симптоматична терапія (при гіпертермії, судомному синдромі, дихальної недостатності, ДВС синдромі і т.д.);
• Призначення сорбентів протягом усього гострого періоду.

2 . У латентному періоді проводиться профілактичне лікування:

• Антидотная терапія – пеніцилін 1 млн/кг маси на добу в 4-6 прийома. Така доза препарату призначається в перші три доби з моменту вживання грибів;
• Таб. Ліпамід (розблоковує цикл Кребса ) – 15 мгкг маси на добу;
• Сілібор в таб. – діти 6-9 років одноразово 70 мг на добу, діти 9-12 років – двічі на добу по 70 мг, дорослі і діти від 12 років три рази на добу по 70 мг препарату. Таблетка силібору містить 0,04 г.

3 . У гастро-інтестинальном періоді:

• Антидотная терапія – пеніцилін 1 млн/кг маси на добу в 4-6 прийома. З четвертого дня після вживання грибів зменшують дозу пеніциліну до звичайної терапевтичної;
• Сілібор в таб. – відповідно вікові;
• Ліпамід ентерально і ліпоєва кислота в/в – в сумарній дозі 15-30 мгкг.
  З сумарної дози таб. ліпамід -1/3 дози, ліпоєва кислота – 2/3 дози. Замість ліпоєвої кислоти можна застосовувати препарат «Берлітіон».

4 . У періоді розвитку фалоідного гепатиту :

• Пеніцилін або інший антибіотик за загальноприйнятими показами в терапевтичній дозі;
• Сілібор в таб. відповідно віку;
• Таб. Ліпамід ентерально і Ліпоєва кислота в/в у сумарній дозі, як і в гастро – інтестинальному періоді, але вже ліпамід – 2/3 від сумарної дози, а ліпоєва кислота -1/3 від сумарної дози;
• Парентеральне харчування за схемою гіпераліментації (надмірна калорійність, дози відповідно до віку);
• Глюкокортикостероїди. Застосовують переважно гідрокортизон в дозах відповідно тяжкості печінкової недостатності за рівнем АЛТ в крові:

– АЛТ – 2 ммоль л – 5 мг кг на добу;

– АЛТ – 2 – 10 ммоль л – 10 мг кг на добу;

– АЛТ – більше 10 ммоль л – 15-20 мг кг на добу.

• Гемостатична терапія . Парентерально – діцинон (етамзілат), вікасол;
• Гемотранфузіі з замісної метою (при необхідності);
• Свіжозаморожена плазма – 10-20 мл кг на добу;
• Екстра-корпоральні методи: гемосорбція (1-2 сеанси), обмінний плазмаферез (2-3 сеанси) з обміном до 2 – х розрахункових обсягів циркулюючої плазми на свіжозаморожену донорську плазму, діалізне лікування;
• Повне голодування поки не зупиниться наростання рівня трансаміназ;
• Вітаміни групи В (крім В1), С (ін’єкційна форма , у вікових дозах);
• Вітамін Е (у віковій дозі);
• Інгібітори протеаз: контрикал в дозі 1 тис.од /кг на добу.

5 . В періоді розрішення застосовується гепатопротекторна терапія (Ессенціале, Сілібор,
а- токоферол, сліпі зондування та ін.). У вікових дозах курсом до 3- х місяців.

II. Отруєння грибами з нейро-вегетотропною дією.

Яскравий представник цієї групи – червоний мухомор.

1.Отруєння червоним мухомором.

Червоний мухомор містить мускарин, ітотенову кислоту, які викликають нейротоксичну (холінергічну) дію.

При термічній обробці відбувається часткове руйнування цих токсинів.

Отруєння грибом може проявитися вже через 25 хвилин (у середньому 1-2 години) і нагадує картину гострого отруєння пілокарпіном: блювота, пронос, біль у животі, посилене потовиділення, слинотеча, бронхорея, дихання утруднене, поверхневе, ціаноз. Зіниці звужені, зір ослаблений із за спазму акомодації . У важких випадках може бути колапс, набряк легень. З наростанням інтоксикації з’являється брадикардія, падає АТ, порушується або втрачається свідомість, можуть бути галюцинації, марення, судоми. У зв’язку з асфіксією може наступити смерть.

Періоди захворювання:

1 період – латентний. Цей період рахується від моменту потрапляння в організм отрути до прояву перших симптомів. Характерно – короткий латентний період (від 25 до 120 хвилин).

2 період – неврологічних порушень. Починається з появою перших симптомів, досягаючи максимуму через 2-4 години з моменту вживання грибів.

3 період – розрішення. В основному починається на початку другої доби після вживання грибів.

Лікування.

1. Проводятся загальноприйняті заходи, як при будь-якому іншому отруєнні (промивання шлунку, очисна клізма, сорбенти, інфузійна терапія).

2. Антидотная терапія полягає у введенні атропіну сульфат 0,1 % внутрішньовенно в дозі 0,1 мл/рік життя і повторно (через 15-20 хв.) внутрішньом’язово до помірної атропінізації.

2.Отруєння пантерним мухомором.

В цей вид мухоморів входять мускарин і речовини, які викликають антихолінергічний синдром (атропіноподібна дія).

Клінічно це проявляється: розширенням зіниць, тахікардією, підвищенням температури, сухістю слизових оболонок. У важких випадках галюцинації, ейфорія, психомоторна збудливість, м’язові фібриляції. А все інше – як і при отруєнні червоним мухомором.

Це потрібно знати тому, що атропін у цьому випадку не вводиться.
А вводиться – прозерин , аміностігмін або фізостигмін в дозах відповідно вікові. А все інше лікування таке саме, як при отруєнні червоним мухомором.

III. Отруєння грибами з гастро-ентеротропною дією.

Основними представниками цієї групи є рядки, зморшки.

Отруєння зморшками, рядками.

Ці гриби містять отруту – гельвелеву кислоту, яка має гемотоксичну (гемолітичну) і ентеротоксичну дію. Отруєння виникає при вживанні погано проварених грибів (ці токсини при термічній обробці руйнуються).

Розрізняють періоди захворювання:

1 період – латентний. Цей період рахується від моменту потрапляння в організм отрути до прояву перших симптомів. Тривалість 1/2- 2 години, рідше 5-6 годин.

2 період – гастроінтестинальний. Починається з симптомів гастроентероколіту з максимальним розвитком через 6-8 годин.
Характерні: блювота, пронос, сильні болі в животі. Може бути – гемоглобінурія (внаслідок гемолізу еритроцитів) і гемолітична жовтяниця.
Значних порушень функції ЦНС немає. У випадках вираженого ексікозу може підвищуватися температура тіла, розвиватися слабкість, іноді колапс.

3 період – розрішення. Наступає на 2-3 добу після потрапляння отрути в організм.

Лікування.

1 . Проводяться загальноприйняті заходи , як при будь-якому іншому отруєнні (промивання шлунку, очисна клізма, сорбенти).

2 . Показана інфузійна терапія з метою виведення токсичних речовин (форсований діурез).

3 . При ексикозі – регідратаційна терапія (ентеральна і парентеральная).

4 . Симптоматична терапія.

На закінчення хочеться відзначити, що отруєння грибами у дітей перебігають на багато важче, ніж у дорослих. Тому дітям у віці до 6 -7 років гриби вживати не рекомендується. Адже гриби не є обов’язковим продуктом  і їх можна замінити іншими корисними поживними речовинами.

Михайло Любко