Засади післядипломної медичної освіти лікарів України в аспекті Бoлонського процесу

Андрух В.С.УДК 371.712 + 614.23 + 614.255 Oлінійчук М.Д.,   Андрух В.С., Слободян М. В.

 Освічена людина тим і відрізняється від неосвіченої, що продовжує рахувати свою освіту незакінченою.
К. Симонов 

Засади післядипломної медичної освіти лікарів         України в аспекті Бoлонського процесу.

Головне управління охорони здоров’я Івано-Франківської ОДА,  Долинська ЦРЛ,
Івано-Франківської обл.

Резюме. У статті розглядаються основні напрямки і  перспективи удосконалення  післядипломної медичної освіти та атестація лікарів у аспекті Болонського процесу.
В умовах всезростаючих інформаційних потоків і впровадження в медичну практику високотехнологічних засобів діагностики та лікування, слід удосконалювати вже існуючі та шукати нові форми післядипломної медичної освіти, надаючи перевагу дистанційним та заочним методам навчання із застосуванням  телекомунікаційних технологій.
Це відображено в Болонській декларації, основним принципом якої є освіта протягом всього життя. Україна еволюційно впроваджує засади Болонської декларації. Для цього  розроблена нормативно-правова база, та застосовується система набору кредитів з усіх видів професійної діяльності лікаря для стандартизованої оцінки рівня його професійної компетентності.

Ключові слова. Післядипломна медична освіта, атестація лікарів, Болонський процес.

На високу якість надання медичної допомоги населенню впливає багато факторів, серед яких реалізація можливості післядипломної медичної освіти (ПДМО) серед медиків чи не найосновніша. В умовах всезростаючих інформаційних потоків і впровадження в медичну практику високотехнологічних засобів діагностики і лікування, лікар постійно опиняється в ситуації, коли він сам гостро відчуває потребу в постійному підвищенні своєї кваліфікації.
Та, не дивлячись на доступність існуючої системи післядипломної освіти, її не можна назвати вичерпною і всеохоплюючою із-за обмеженого вибору форм і видів підвищення кваліфікації (передатестаційні цикли, цикли тематичного удосконалення, науково-практичні конференції, освітні семінари, лекційні курси). Така ситуація зумовлює необхідність  удосконалювати вже існуючі та шукати нові форми систематичного підвищення знань лікарів, що загальноприйняті у міжнародній практиці. Це широке
впровадження дистанційних інтерактивних та заочних методів навчання із застосуванням телекомунікаційних технологій та самопідготовки за різними  інтернетпрограмами [5,6].  

Вищенаведені форми навчання мають значні переваги над традиційною системою підвищення кваліфікації, а саме:

  • більш повне задоволення потреб практичної охорони здоров’я в освітніх послугах;
  •  економічна ефективність для установ охорони здоров’я;
  •  гнучкість системи післядипломної освіти для практичного лікаря;
  • висока якість і стандарти освіти за рахунок реалізації комплексних освітніх програм, заснованих на використанні передових педагогічних інформаційних технологій;
  •  можливість залучення додаткових людських ресурсів з різних регіонів країни  в якості викладачів й  авторів курсів;
  •  підвищення соціальної й професійної мобільності фахівців, їхньої соціальної активності, кругозору, рівня самосвідомості;
  •  широкі можливості одержання практичним лікарем ПДМО за місцем проживання  без відриву від  основного місця роботи;
  •  ефективніша робота з персоналом, який вже має досвід і надає перевагу сучасним технологіям самостійного навчання.

Практичний лікар, обізнаний із системою дистанційної освіти, буде більш ефективно використовувати телекомунікаційні можливості регіону, що є надійною основою для результативного впровадження телемедицини в охорону здоров’я України. Також,  враховуючи велику територію країни, наявність великого числа чимало віддалених регіонів, де нерідко є 1-2 фахівці, та непросту економічну ситуацію, цей вид навчання дозволив би охопити ПДМО  значну кількість лікарів [7].

Окрім цього, зараз триває активний процес інтеграції вищої освіти України в загальноєвропейський освітній простір, метою якого - у відповідності з Болонською декларацією - є підвищення якості підготовки спеціалістів. Тільки грамотний спеціаліст, який володіє необхідним обсягом теоретичних знань і практичних навиків, здатний освоїти сучасні стандарти медичних технологій лікувально-діагностичного процесу та протоколи надання медичної допомоги і обґрунтувати алгоритм своїх дій з позиції доказової медицини. Болонський процес – добровільний, багатоваріантний, гнучкий, відкритий, поступовий. Він ґрунтується на цінностях європейської освіти та культури і не ставить за мету руйнацію національних особливостей освітніх систем країн Європи. Освіта протягом всього життя є одним із головних його пріоритетів [1,2].

Приєднавшись 2005-го року до Болонського процесу, Україна еволюційно впроваджує засади Болонської декларації в післядипломну медичну освіту. Це вимагає відповідної нормативно-правової бази та використання такого багатоцільового освітнього механізму як Європейська кредитно-трансферна система (ECТS). Запровадження системи набору кредитів з усіх видів професійної діяльності лікаря - з метою допуску до іспитів для присвоєння певної лікарської категорії - стане одним з етапів стандартизованої системи оцінювання рівня професійної компетентності фахівця [5]. Для цього МОЗ України вжило ряд системних заходів. Зокрема створена концепція додипломної та післядипломної медичної освіти відповідно до вимог Всесвітньої федерації медичної освіти та основних положень Болонського процесу.

Враховуючи результати всебічного  обговорення у вищих медичних навчальних закладах, медичних асоціаціях, та серед лікарів, щодо впровадження системи набору балів лікарями з усіх видів медичної діяльності, МОЗ України видало наказ  від 07. 07. 2009 р. № 484  «Про затвердження змін до положення про проведення іспитів на передатестаційних циклах». Відповідно до нього розроблено і направлено для організації виконання та використання в практичній роботі Критерії відповідності шкали значень певній лікарській(провізорській) категорії  [Табл.1]. Розроблена також Шкала значень різних видів діяльності лікарів (провізорів) у період між передатестаційними циклами та підтверджуючі документи [Табл. 2]. Додатково, листом № 08.01-51/1250 від 24.06. 2010 р. роз’яснено, що:

  •  Для нарахування кількості балів за п. 4 Шкали приймаються довідки в яких вказані теми лекцій, дати проведення, кількість і склад слухачів, для яких проводилися лекції (завірена керівництвом та печаткою установи, закладу), ксерокопії публікацій у засобах масової інформації;
  •  Для нарахування кількості балів за п. 6 Шкали приймаються посвідчення та довідки завірені керівництвом та печаткою закладу. Зазначено, що для короткотривалих курсів інформації та стажування, переривчастих курсів – необхідна наявність ліцензії Міністерства освіти і науки України про надання освітніх послуг закладами та установами, які їх надають відповідно до Постанови КМ України № 1019 від 08.08. 2008 р.                                                   Семінари на місцевих базах та регіональних центрах мають проводитися з залученням професорсько-викладацького складу вищих  (ВМНЗ) та закладів післядипломної освіти (ЗПО) ІV рівня акредитації відповідно до угод між навчальними  закладами  та УОЗ ОДА.
  • Для нарахування кількості балів за п. 9 Шкали приймаються виключно:
    1. Сертифікати, які видані учасникам заходів, що входять до Реєстру конгресів, з’їздів, симпозіумів, науково-практичних конференцій,  які затверджені МОЗ та АМН України, а також наказами і розпорядженнями МОЗ України, МОЗ АР Крим та наказами УОЗ ОДА. Для доповідача подається Програма заходу, що засвідчує його виступ;                                   2. Сертифікати, які підписані Міністром охорони здоров’я, заступниками Міністра, керівником структурного підрозділу МОЗ України, керівниками АМН України, керівником ВМНЗ або НДІ, на базі яких проводиться захід;
    3. Сертифікати, які підписані Міністром охорони здоров’я, АР Крим, керівниками УОЗ ОДА, Головним державним санітарним лікарем області (у випадку, якщо регламентований захід проводиться на регіональному рівні) [3].                           

За зверненням лікарів, керівники медичних закладів різних форм власності та підпорядкування повинні забезпечити вчасне подання інформації про результати лікарської діяльності відповідно до Шкали значень різних видів діяльності у період між передатестаційними циклами до закладів післядипломної освіти IV рівня акредитації. Ця інформація має бути завірена керівником та печаткою закладу, установи. Лікарі (провізори) – суб’єкти підприємницької діяльності – подають зазначену інформацію самостійно.

Відповідними структурними підрозділами ВМНЗ та закладів післядипломної освіти ІV рівня   акредитації проводиться обрахування кількості балів, набраних лікарями відповідно до Шкали з урахуванням наявних сертифікатів, свідоцтв, посвідчень, довідок, грамот, атестатів, дипломів, ксерокопій публікацій, методичних рекомендацій протягом останніх 5-ти років для допуску до комп’ютерного контролю знань на передатестаційному рівні. Ксерокопії перерахованих документів зберігаються упродовж 5-ти років [2].

Отже, удосконалення процесу підготовки лікарів України за Європейськими стандартами є одним з чинників євроінтеграції медичної освіти. Та це дозволить не тільки підвищити професіональний рівень і компетентність лікарського загалу, а і покращити  результати лікувально-діагностичної роботи в практиці охорони здоров’я. Однак не можна створювати ілюзій, що все так добре. Задаймо собі риторичне запитання: чи зможемо ми швидко досягнути такого ж рівня ПДМО як в США чи передових країнах Європи? Очевидно, що ні. В умовах перехідної економіки держава не фінансує освітні інновації в медицині. Матеріально-технічна база більшості навчальних, дослідних, медичних закладів застаріла. Український лікар фінансово не  спроможний передплатити основні науково-практичні видання за спеціальністю, чи  поїхати на профільний з’їзд, конгрес, конференцію… Відсутність комп’ютерних навиків та мовний бар’єр також не дозволяють лікарю середнього віку послуговуватися мережею  Інтернету. Все ж, якщо медичний працівник не спроможний до ПДМО протягом професійної діяльності, він втрачає необхідний рівень компетентності та, у перспективі, не  зможе  задовольнити потреби пацієнтів, роботодавців і свої амбіції та намагання. Щоб цього не сталося, кожен лікар вимушений активно знаходити, вивчати, використовувати наукову інформацію у своїй щоденній діяльності, а також самому активно включатися у науковий процес.

 Література.  

1. ГлушкоЛ.В., Чаплинська Н.В., Позур Н.З., Гавриш Т.Ю.   Удосконалення якості підготовки лікарів в умовах Болонського процесу / Л.В.  Глушко з співавт.  //Медична освіта – 2011 - №4 – с. 41-48. 

2. Лазоришинець В.В  Вища медична освіта на сучасному етапі. / В.В. Лазоришинець з співавт .// Проблеми сучасної медичної науки та освіти – 2008 - №4 – ст. 5-7.                                                                                                                                                                                                  3. Лист-розяснення МОЗ України № 08.01-51/1250 від 24.06.2010 р. щодо Переліку документів, які подаються до ВМ(Ф)НЗ відповідно до п. 4- го, 6-го, 9-го Шкали значень різних видів діяльності лікарів, затверджених наказом МОЗ України № 484.

4. Наказ МОЗ України № 484 від 07.07.2009 р. «Про затвердження змін до Положення про проведення іспитів на передатестаційних циклах».

5. Савицкая П.Б.  Последипломное обучение врачей скорой помощи: опыт и перспективы развития. / П.Б. Савицкая // Проблеми сучасно медичної науки та освіти – 2010 – №1 – ст. 11-13.

6. Попов С.В. Последипломная подготовка врачей: перспективы развития . /С.В. Попов //Здоровье ребенка – 2008 - №3 – ст. 125-128.

7. Програма розвитку системи дистанційного навчання на 2003 -2006 р.р. // Постанова КМ України від 23 вересня 2003 р. №1494.

8. Хвисюк О.М., Марченко В.Т., Жеребкін В.В. Система управління якістю медичної освіти за міжнародними стандартами на післядипломному  етапі /О.М. Хвисюк з співав. //Проблеми сучасної медичної науки та освіти 2009 - №1 – с.5-6. 

Oлинийчук М.Д., Андрух В.С., Слободян М.В.

 Направления последипломного медицинского образования врачей Украины в аспекте Болонского процесса.

 Резюме. В статье рассматриваются основные направления и перспективы совершенствования  последипломного медицинского образования и аттестация врачей в аспекте Болонского процесса. В условиях  всевозрастающих информационных потоков и внедрения в медицинскую практику высокотехнологичных средств  диагностики и лечения, следует совершенствовать существующие и искать новые формы последипломного медицинского образования, предпочитая дистанционные и заочные методы обучения с применением телекоммуникационных технологий. Это отражено в Болонской декларации, основным принципом которой является образование в течение всей жизни. Украина эволюционно внедряет принципы Болонской декларации. Для этого разработана нормативно-правовая база, и применяется система набора кредитов по всем видам профессиональной   деятельности врача для стандартизированной оценки уровня его профессиональной компетентности.

Ключевые слова. Последипломное медицинское образование, аттестация врачей, Болонский процесс.

Oliniychuk M.D., Androukh V.S., Slobodyan M.V.                                                                                                                                                                     The principles of postgraduate medical education of physicians of Ukraine in the aspect of the Bolon Process

 Summary. The article reviews the main trends and prospects for improvement of postgraduate medical education and  certification of physicians in terms of the Bolon process. In terms of information flows, increasingly and introduction into  medical practice high-tech diagnostic tools and treatment should improve existing and seek new forms of postgraduate medical  education, preferring remote and absentee methods of learning using telecommunications technologies. This is reflected in the Bolon Declaration, the basic principle of which is education for life.Ukraineintroduces the evolutionary principles of the Bolon Declaration. This developed regulatory framework, and apply a set of system loans with all types of professional activities for a standardized medical evaluation of his competence.

Keywords. Postgraduate medical education, certification of physicians, Bolon process.                     

 


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>