Перегрівання у дітей (тепловий удар)

Перегрівання у дітей виникає при впливі на організм підвищеної температури навколишнього середовища або від прямого впливу сонячних променів.
Перегріванню сприяють висока вологість повітря (зменшується перспірація і тепловіддача), і неадекватний одяг (нагрітий одяг служить додатковим джерелом тепла, а надмірне закутування перешкоджає перспірації).

Також перегріванню сприяють внутрішні причини, коли порушуються механізми терморегуляції.

До внутрішніх причин належать:

  • Недостатній питний режим;
  • Надмірний шар підшкірної жирової клітковини;
  • Перенесена черепно-мозкова травма (родова);
  • Кістофіброз підшлункової залози.

При перегріванні виникають порушення у водно-електролітному обміні, в системі кровообігу і центральній нервовій системі.
Порушення в водно-електролітному обміні пов’язані з посиленим потовиділенням і перспірацією, що призводить до дефіциту води і електролітів.

Можливі кілька варіантів зневоднення при перегріванні:

  • Ізольований дефіцит натрію.
    Виникає при підвищеній пітливості, коли дають пити несолону воду. Проявляється болючими спазмами м’язів кінцівок;
  • Вододефіцитне зневоднення.
    Виникає при високій температурі навколишнього середовища, коли дитину не забезпечують достатньою кількістю води. Проявляється підвищеною збудливістю, тремором кінцівок, судомами;
  • Соледефіцитне зневоднення.
    Розвивається у дітей з кістофіброзом підшлункової залози або при наявності діареї. Цей тип зневоднення може закінчитися ангідремічним шоком.

При перегріванні може розвинутись декомпенсація організму, яка проявляється у вигляді теплового удару або сонячного удару.
Патогенетично ці стани подібні. Відмінності полягають в тому, що при тепловому ударі відбувається перегрів всього організму, а при сонячному ударі розлади пов’язані з перегрівом голови.
У будь-якому випадку при декомпенсації відбувається блокада ферментів окислювального  фосфорилювання, що веде до тканинної гіпоксії.

Від гіпоксії в першу чергу страждає центральна нервова система з розвитком набряку мозку. Надалі до неврологічних розладів приєднується порушення кровообігу та дихання. При підвищенні температури тіла до 42-430 С наступає смерть.

Клініка

Клінічна картина залежить від ступеня перегріву і тяжкості електролітних розладів.

Основні клінічні варіанти перегрівання:

  • М’язові спазми;
  • Ірритативно-сопорозна фаза;
  • Тепловий удар

Ці варіанти є стадіями одного процесу.

М’язові спазми виникають при дефіциті натрію хлориду, і проявляються болючими спазмами м’язів кінцівок. При цьому спраги немає, температура тіла нормальна.

Ірритативно-сопорозна стадія проявляється збудливістю, блювотою, головним болем. Температура тіла помірно підвищена, потовиділення збережено. Якщо приєднується диспепсія дитина стає млявою, загальмованою.

Тепловий удар є крайнім ступенем перегрівання організму, при якому розвивається декомпенсація життєво важливих органів і систем.
Основними ознаками теплового удару є припинення потовиділення і втрата свідомості. Шкірні покриви стають сухими, блідими, гарячими. Підвищується температура тіла. Надалі розвиваються симптоми в залежності від форми теплового удару.

Форми теплового удару:

  • Асфіксична.
    Переважає пригнічення дихального і судинного центрів.
    Дихання поверхневе, часте, виражена тахікардія, пульс ниткоподібний. Характерний акроціаноз. Надалі при посиленні розладів виникає апное і зупинка серця;
  • Паралітична.
    Спочатку відзначаються судоми, які часто повторюються (кожні 3-5 хв), потім стають рідше. Розвивається кома із зупинкою дихання і серця;
  • Психопатична.
    Для цієї форми характерні галюцинації і марення, що розвиваються через 5- 6 годин після перегрівання. Розлади свідомості супроводжуються паралічами і судомами.

Сонячний удар – форма теплового удару. Виникає в результаті прямого впливу сонця на голову дитини. До ранніх ознак сонячного удару відносяться: почервоніння обличчя, розлад зору, млявість, блювота, нудота. Підвищується температура тіла, частішає дихання. Надалі настає втрата свідомості, розвивається брадикардія. Можливі марення, галюцинації. При відсутності допомоги наростають дихальні і судинні розлади з розвитком клінічної смерті.

Лікування

При ірритативно-сопорозній фазі або початковому етапі теплового удару проводять такі заходи:

  • Вкласти дитину в тінь або прохолодне приміщення;
  • Покрити голову дитини пелюшкою змоченою холодною водою;
  • Призначити рясне пиття глюкозо-сольового розчину, в обсязі добової потреби. Відпоювати до тих пір, поки зникне спрага і відновиться діурез;
  • Відправити в стаціонар, якщо протягом години відзначається негативна клінічна динаміка.

При розгорнутій симптоматиці теплового або сонячного удару слід:

  • Проводити фізичні методи охолодження. Дитину роздягають, роблять обтирання водою кімнатної температури, прикладають холод на великі судини. Проводять промивання шлунка холодною водою, ставлять холодні клізми;
  • Оксигенотерапія 100% киснем зі швидкістю 10-12 л/хв;
  • Бензодіазепіни (седуксен, реланіум, діазепам, сибазон) у дозі
    0,2-0,5 мг/кг дом’язово;
  • Глюкокорікостероїди в дозі  2-3 мг/кг (по преднізолону) дом’язово;
  • При судомах – бензодіазепіни 0,5 мг/кг довенно або
    1% гексенал 5-7 мг/кг, при відсутності ефекту – інтубація трахеї (без премедикації атропіном) і переведення на ШВЛ.
  • Для відновлення ОЦК вводять плазмозамінники в дозі 10-20 мл/кг або сольові розчини (Трисоль, Рінгера) в дозі 20 мл/кг;
  • При необхідності серцево-легенева реанімація;
  • Госпіталізація в соматичне відділення, у важких випадках до реанімаційного відділення.

Михайло Любко

Література:

  • Невідкладні стани у дітей, Ю.В. Вельтищев, Москва 2013р.
  • Невідкладні стани у дітей, А.Д. Петрушкіна, Л.А. Мальченко, Москва 2010р.
  • Загрозливі стани у дітей, Е. К. Цибулькін. Санки-Петербург, 1994 г.

Навигация по записям:



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *