Отруєння нафтизіном або іншими судинозвужувальними засобами (галазолін, санорін, нафазолін, риназолін, нокспрей) досить часто зустрічаються в педіатричній практиці. Це пов’язано з широким використанням даних препаратів для лікуванні ГРВІ, риніту, отиту.
Деякі батьки порушують інструкцію по застосуванню цих препаратів. Вони або часто закапують ніс (кожні 2-3 години) або закапають великі дози (безконтрольно заливають в ніс багато крапель).
Все це може призвести до отруєння судинозвужувальними засобами, яке проявляється сонливістю, млявістю, підвищеною пітливістю.
Отруєння найчастіше трапляються у дітей від 1 до 3-х років.
Токсичність
Нафтизін і його аналоги відносяться до адренергічних засобів (α1-адреноміметик).
α-адреноміметики діючи на α1-адренорецептори судинної стінки викликають спазм кровоносних судин, підвищення артеріального тиску, скорочення гладких м’язів.
Проникаючи через гематоенцефалічний бар’єр α-адреноміметики стимулюють α2 адренорецептори судинного центру, знижують виділення медіатора в симпатичну щілину і зменшують потік симпатичних імпульсів з ЦНС, внаслідок цього знижується артеріальний тиск, виникає брадикардія, розвивається сонливість.
Діти більш чутливі до нафтизіну, ніж дорослі. Крім того існує ще й індивідуальна чутливість.
У дітей грудного віку підвищена резорбційна здатність слизових оболонок, що може призвести до токсичних явищ при закапуванні в ніс всього 2-3 крапель нафтизіну.
Отруєння можливе і у випадку перорального прийому препарату.
Для лікування риніту у дітей використовують 0,05% розчин нафтизіну, який вводять в носові ходи по 1-2 краплі не частіше, ніж через 6-8 годин. Навіть терапевтичні дози можуть викликати депресію ЦНС.
Дітям до 1-го року препарат не призначають.
Для дітей до 2-х років смертельна доза 10 мг нафтизіну.
Клінічна картина
На початку отруєння характерні неспокій, нудота, мідріаз, тахікардія, підвищення АТ. Надалі з’являються млявість, сонливість, знижується частота серцевих скорочень, знижується АТ, шкірні покриви виражено бліді, розвивається кома.
Залежно від клінічних симптомів розрізняють ступені отруєння:
- Легка ступінь.
Дитина млява, сонлива, знижений апетит, шкіра бліда, незначна брадикардія, артеріальний тиск в нормі; - Средньотяжка ступінь.
Значна сонливість, млявість. Дитина відмовляється від їжі, брадикардія, знижується АТ, знижується температура тіла, міоз із збереженою реакцією зіниць на світло; - Важка ступінь.
Порушується свідомість аж до коми. Шкірні покриви бліді, холодні. Виражена брадикардія, артеріальний тиск падає до критичних цифр.
Лікування
- При легкому ступені застосовується оральна регідратація;
- При середньоважкому і важкому ступені проводиться інфузійна терапія (форсований діурез). Для форсованого діурезу використовують ізотонічні глюкозо-сольові розчини;
- При тахікардії та підвищеному АТ водяться антагоністи
α-адреноміметиків – α-адреноблокатори (фентоламін в добовій дозі 1мг/кг в 4 прийоми, або піроксан). - При брадикардії призначається атропіну сульфат 0, 1% розчин в дозі 0,01 мг/кг;
- При зниженому АТ – преднізолон в дозі 1-2 мг/кг, дофамін.
- У разі перорального отруєння треба промити шлунок і ввести сорбенти;
- Стабілізація хворого досягається нормалізацією гемодинаміки та забезпеченням адекватного дихання.
На закінчення хочеться відзначити, що є ряд причин, які сприяють отруєнню нафтизіном у дітей.
До них відносяться:
- Використання нафтизіну у дітей до 1-го року (до 1-го року він протипоказаний);
- Застосування у дітей 0,1% розчину, а не 0,05%, що сприяє збільшенню дози препарату;
- При використанні нафтизіну в пластикових флаконах неможливо правильно дозувати препарат. При натисканні на такий флакон розчин ллється, і доза препарату може бути перевищена в 10 разів.
Михайло Любко
Література:
- Отруєння у дітей. Х.Міхов. Москва «Медицина» 1985 рік.
- Журнал «Здоров’я дитини» 3 (6) 2007. «Найбільш часті лікарські отруєння у дітей» Автори: С.В. Москаленко, А.М. Моісеєв, Д.В. Гріненко, Донецьк.
