Медичним працівникам  доволі часто приходиться зустрічатися з такою патологією, як непритомність у дітей (інша назва – синкопальний стан).

Непритомність (зомління) являється легкою формою гострої судинної недостатності, що виникає під впливом різних психогенних факторів. Під час непритомності  відбувається перерозподіл крові (периферична вазодилятація з порушенням мозкового кровообігу).

Відзначається втрата свідомості в наслідок ішемії (зниження кровообігу) і гіпоксії головного мозку.

Найчастіше непритомність спостерігаються у дівчаток в період пубертатного розвитку і у дітей з лабільною нервовою системою.

Слід розрізняти різні варіанти непритомності у дітей:

• Нейрогенна (вазовагальна, психогенна). Зустрічаються в 50%  всіх випадків непритомності. Виникає в наслідок артеріальної гіпотензії на фоні синдрому вегетативної дистонії (підвищується тонус блукаючого нерва). Її можуть спровокувати типові ситуації: перебування в задушливому приміщенні, страх перед маніпуляціями, вигляд крові, перевтома;

• Ортостатична непритомність виникає при порушенні регуляції артеріального тиску у зв’язку з недосконалістю рефлекторних реакцій. Відбувається при швидкій зміні положення тіла (вставанні з ліжка), або тривалому стоянні;

• Кардіогенна непритомність зустрічаються при захворюваннях серця, при яких знижений серцевий  викид (тетрада Фалло, стеноз аорти, гіпертрофічна кардіоміопатія). Також можлива при порушеннях ритму і провідності серця (дисфункції синусового вузла, блокади серця, тахікардії на фоні подовженого інтервалу QT);

• Синокаротидна непритомність розвиваються в зв’язку з підвищеною чутливістю каротидного вузла. Може виникнути при носінні тугого коміра, різкому повороті голови, масажі шиї;

• Кашльова непритомність зустрічаються у дітей з хронічною серцевою недостатністю, коли під час кашлю відбувається зниження серцевого викиду;

• Гіпоглікемічна непритомність можлива при зниженні цукру в крові менше 3,3 ммоль / л. Передувати цьому приступу може голодування, а також фізичне і емоційне навантаження;

• Істерична непритомність буває при істерії. Характерна неповна втрата свідомості;

• Гіпервентіляціонна непритомність виникає при гіпервентиляції (при тривалому прискореному і поглибленому диханні).

 Основні симптоми непритомності: короткочасна втрата свідомості, виражена блідість шкіри і слизових оболонок, зниження артеріального тиску до 50-60 мм.рт.ст, пульс слабого наповнення. Відзначається поверхневе, рідке дихання, зниження м’язевого тонусу. Зіниці розширені зі слабкою реакцією на світло. Може бути браді або тахікардія.

Приступ триває від кількох секунд до декілька хвилин.

Передувати приступу може стан, який називається ліпотимією. Коли з’являються потемніння в очах, запаморочення, оніміння кінцівок, шум у вухах, нудота, відчуття дискомфорту, пітливість, позіхання. Якщо дитина встигне сісти або прилягти, то зомління може, і не відбутися.

Непритомність  потрібно диференціювати з епілептичним припадком.

На відміну від епілепсії при непритомності:

• Свідомість втрачається на нетривалий час (до декілька хвилин);

• Відзначається швидке і повне відновлення свідомості;

•  Не відбувається прикусування язика, самовільного сечовипускання;

• Відсутня ретроградна амнезія;

• Після прийняття горизонтального положення тіла з піднятими нижніми кінцівками непритомність припиняється.

Невідкладна допомога полягає в наступному:

• Покласти дитину на рівну поверхню. Підняти нижні кінцівки або підкласти під них валик (для поліпшення притоку крові до мозку);

• Забезпечити доступ свіжого повітря;

• Поплескати по щоках і окропити холодною водою обличчя;

• Дати понюхати пари нашатирного спирту (при його відсутності – пари оцту);

• При тривалому нападі вводяться кофеїн 10% 0,1 мл на рік життя в / м, або кордіамін в дозі 0,1 мл на рік життя в / м;

• При зниженому артеріальному тиску призначається мезатон 1% в дозі 0,1 мл на рік життя
в / м;

• Якщо виражена брадикардія і гіпотонія ефективно внутрішньом’язеве введення атропіну 0,1% в дозі 0.1 мл на кожні 10 кг ваги;

• При гіпоглікемії вводиться внутрішньовенно струминно 20% розчин глюкози 2-4 мл / кг;

• При блювоті покласти дитину на бік, щоб не було аспірації блювотними масами. 

На закінчення хочеться відзначити, що непритомність може розвинутися і у практично здорових дітей при тривалому перебуванні в задушливому приміщенні, перевтомі, виникненні страху. Але якщо зомління повторюються, тоді необхідно детальне обстеження. Обов’язково консультації невролога, кардіолога, ЕКГ, визначення цукру в крові.