В сучасній медицині, для лікування патології органів дихання, частіше стали використовувати інгаляційну терапію. Це стало можливо в зв’язку з впровадженням інгаляторів, які можуть роздрібнювати лікарські засоби до дрібних частинок.
Ці інгалятори називаються – небулайзери (від латинського слова “nebula” – туман).

Небулайзери роздрібнюють рідкі лікарські форми до стану аерозолю (дрібних частинок, розміром 2-4 мкм). Це дозволяє забезпечити надходження медикаментів до дрібних бронхів і альвеол. У зв’язку з цим відкриваються широкі можливості для лікування.
За допомогою небулайзерної терапії можна зняти спазм мускулатури бронхів, досягти муколітичного, протизапального, антибактеріального ефектів.

Найчастіше небулайзерна терапія застосовується при бронхіальній астмі, обструктивних бронхітах, пневмоніях з обстуктивним синдромом. Також ця терапія застосовується в лікуванні ГРЗ, ларингітів, фарингітів, ринітів.

Основна мета небулайзерної терапії – досягти максимального терапевтичного ефекту в дихальних шляхах при мінімальних побічних діях від застосованих препаратів.

Тепер коротко про самі небулайзери.

Небулайзери бувають 3-х типів:

• Компресорні. Розпилення аерозолю відбувається за допомогою потоку стисненого повітря або кисню через небулайзерну камеру. Утворюються розміри частинок до 5 мкм. Це вважається найбільш оптимальним для проникнення частинок в найглибші відділи респіраторного тракту.
• Ультразвукові. Розпилення виникає в зв’язку з дією високочастотної вібрації п’єзоелектричних кристалів приладу.
• Меш-небулайзери (мембранні інгалятори або електронно-сітчасті).
  В них використані технології вібруючої сітки (vibrating mesh technology).
  Суть полягає в просіюванні рідини через мембрану з дуже маленькими отворами і змішуванні одержаних частинок з повітрям.

Кожен з цих типів пристроїв має свої переваги і недоліки.

Наприклад, компресорні небулайзери дозволяють застосовувати всі види ліків, є можливість регулювати розміри частинок. Але вони досить шумні, мають велику вагу.

Ультразвукові небулайзери не видають шуму, роблять частинки аерозоля однорідними, постачають великими обсягами лікарських засобів. Але в цих інгаляторах не можна застосовувати антибіотики і гормони (ультразвук руйнує ці препарати). Також не можна регулювати розмір частинок.

Меш-небулайзери відносять до третього покоління небулайзерів. Вони поєднують всі переваги компресорних та ультразвукових інгаляторів. Їх недолік – висока ціна.

Проведення небулайзерної терапії має ряд переваг.

Переваги небулайзерной терапії:

• Можлива доставка препарату прямо до місця ураження (аж до нижніх відділів дихальних шляхів), в зв’язку, з чим можна досягти швидкого лікувального ефекту;
• Відсутній ризик отримати опік слизових оболонок дихальних шляхів (на відміну, від масляних або парових інгаляторів);
• Не треба синхронізувати дихання під час інгаляції, як при використанні дозатора балончика. Тому інгаляції через небулайзер можна застосовувати у дітей з раннього віку;
• Можна проводити інгаляції у хворих, які знаходяться у важкому стані;
• Не подразнюють дихальні шляхи розчинниками і провідними газами (як це буває при використанні дозуючих аерозольних інгаляторів);
• Можна чітко дозувати і використовувати високі дози ліків.

Небулайзерная терапія вирішує такі завдання:

• Знижує явища бронхоспазму;
• Покращує дренажну функцію дихальних шляхів;
• Зменшує набряк слизової оболонки;
• Проводить санацію бронхіального дерева;
• Зменшує активність запального процесу;
• Доставляє лікарські засоби в альвеоли;
• Впливає на місцеві імунні реакції;
• Захищає слизову оболонку від дії алергенів;
• Покращує мікроциркуляцію.

Які лікарські засоби можна використовувати в небулайзерах?

Для небулайзерной терапії використовують розчини в ампулах і в спеціальних пластикових контейнерах – небулах. Для однієї інгаляції необхідно від 2 до 5 мл розчину. Спочатку вводять 2 мл фізіологічного розчину, а потім необхідну кількість ліків (в залежності від віку хворого). Не можна використовувати в якості розчинника дистильовану, кип’ячену воду, гіпертонічні та гіпотонічні розчини (можуть викликати бронхоспазм).

Для інгаляцій через небулайзер можна застосовувати такі ліки:

1. Муколітики: лазолван, амброгексал, флуімуцил, амбробене;

2. Бронходілятатори: вентолін, беродуал, беротек, саламол;

3. Глюкокортикоїди: пульмікорт, фліксотит;

4. Кромони (стабілізують мембрани тучних клітин): кромогексал;

5. Антибіотики: флуімуцил з антибіотиком, гентаміцин 4%, тобраміцин;

6. Антисептики: діоксидин 0.25% розчин (0.5% діоксидин розведений на половину з фіз. розчином 0.9%), фурацилін 0,02%, декасан;

7. Сольові та лужні розчини: 0,9% натрію хлорид, мінеральна вода «Боржомі», «Лужанська», «Нарзан», «Поляна квасова»;

8. Також можна застосовувати магнію сульфат 25% (1мл. препарату розвести 2мл. фіз.розчину), ротокам (2.5 мл. розвести в 100 мл. фіз.розчину, застосовується по 2-4 мл. 3 рази на день), інтерферон лейкоцитарний, лаферон, лідокаїн 2%, протигрибкові засоби амбізом.

Дозування препаратів для дітей.

• Лаферон, Лаферобіон – 25-30 тис. МО / кг на добу (розділити на три прийоми);
• Вентолін – разова доза 0,1 мг / кг маси тіла (0,5 мл на 10 кг.). При обструктивному синдромі можна робити через кожні 20хв.на протязі години, потім три рази на день;
• Амбробене (в 1 мл 7,5 мг) – до 2 років – 1мл. 2рази, з 2 до 5 років -1 мл 3 рази, з 5 до 12 р. по 2 мл. 2-3 рази;
• Флуімуцил 10% р-р. – По 0,5 -1 ампулі 2 рази на день;
• Беродуал до 6 років 10 крапель на інгаляцію 3 рази на день, старше 6 років 10-20 крапель 3 рази на день;
• Беротек – до 6 років 5 крапель розчину 3рази в день, 6 – 12р.по 5-10 крапель 3рази в день, старше 12р.по 10 крапель 3 рази на день;
• Атровент – до одного року 5-10 крапель 3 рази на день, старшим дітям 10-20 крапель 3 рази на день;
• Пульмікорт – початкова доза становить у дітей віком старше 6 міс. 0,25-0,5 мг / добу. При необхідності дозу можна підвищити до 1 мг / добу (в 1мл – 0,5 мг препарату);
• Флютиказон (Фліксотид) небули 0,5 и 2 мг по 2 мл. Дорослим і підліткам старшим 16 років:  0,5-2 мг два рази на день, 4-16 роки: 0,05-1,0 мг два рази на день. Початкова доза повинна відповідати тяжкості захворювання. Препарат дозволено змішувати з вентоліном або беродуалом.

Які засоби не можна використовувати для інгаляцій через небулайзер.

Категорично не можна використовувати:

• Будь-які масла;
• Розчини, в які входять масла;
• Розчини й суспензії, які мають колоїдні частинки;
• Настої і відвари трав.

Не рекомендується використовувати:

• Папаверин;
• Платіфіллін;
• Теофілін;
• Еуфілін;
• Димедрол (у всіх цих препаратах немає субстрату дії на слизовій оболонці);
• Системні глюкокортикостероїди – преднізолон, дексазон, гідрокортизон (досягається їх системна дія, а не місцева).

Протипоказання для використання небулайзерної терапії.

• Пневмпторакс;
• Легенева кровотеча;
• Серцева недостатність;
• Серцева аритмія;
• Непереносимість медикаментів застосованих в інгаляціях.

Для проведення інгаляцій потрібно знати:

• Рекомендований курс лікування інгаляціями через небулайзер – від 7 до 15 процедур;
• Тривалість інгаляції не повинна бути більше 8-10 хв.;
• Перед процедурою не рекомендується полоскати рот розчинами антисептиків, приймати відхаркувальні засоби;
• Після інгаляції гормональними препаратами, необхідно прополоскати рот кип’яченою водою (дитині можна дати їжу або пиття);
• Періодично необхідно переривати інгаляцію на короткий час, так як часте дихання може викликати запаморочення.

На закінчення хочеться сказати, що небулайзерна терапія є найбільш перспективним методом лікування органів дихання.

Раніше ця терапія можлива була тільки в стаціонарі, тепер небулайзер можна купити в будь-якій аптеці і користуватися ним амбулаторно. Небулайзер необхідно придбати тим сім’ям, де є хвора дитина з бронхіальною астмою, або часто хворіють діти обструктивними бронхітами. При цьому, треба враховувати, який інгалятор вибрати.

«Золотим стандартом» вважаються компресорні небулайзери. Але якщо не треба застосовувати гормональні препарати (пульмікорт, фліксотід) або антибіотики (флюімуціл з антибіотиком) то можна придбати і ультразвукової небулайзер.

Михайло Любко