Діти інвазовані аскаридами підлягають обов’язковій терапії. Лікування дітей з масивною інвазією краще проводити в умовах денного стаціонару або стаціонару.
В даний час для лікування і профілактики аскаридозу у дітей застосовують декілька антигельмінтних препаратів.

Одним з найбільш ефективних препаратів є альбендазол, зокрема препарат Зентел. Проведені дослідження показали, що препарат впливає на статевозрілі і преімагинальні особини аскарид, а також виліковує хворих, резистентних до інших антітельмінтних препаратів (H.H. Благова, 1997).

За даними автора, призначення альбендазолу одноразово в дозі 400 мг супроводжувалося вилікуванням 100% хворих на аскаридоз. Альбендазол в апробованих дозах при призначенні хворим на аскаридоз поряд з антипаразитарним ефектом чинить помірно виражену імуномодулюючу дію, яка виявлялась у хворих на ентеробіоз збільшенням в крові концентрації циркулюючих імунних комплексів (Р <0,05), а у хворих на аскаридоз чоловіків збільшенням рівня імуноглобуліну класу G (Р <0,05).

Лікування альбендазолом істотним чином не впливало на фагоцитарну активність лейкоцитів (H.H. Благова, 1997).

Нещодавно Keiser і Utzinger (2008) представили мета-аналіз, в який були включено результати 168 досліджень, проведених з 1960 по 2007 рр. в 54 країнах. Основною кінцевою точкою ефективності лікування служив відсоток лікування. Автори також обчислювали сумарний відносний ризик (RR) невдачі лікування (чим менше показник – тим краще), комбінуючи дані по кожному препарату з різних досліджень.

Згідно з представленими даними, ефективність альбендазолу при аскаридозі була вивчена в 65 дослідженнях із загальною кількістю хворих понад 5000 (Кeiser, Utzinger, 2008). Ефективність лікування в середньому дорівнювала 93,9%.

Однак альбендазол при аскаридозі досліджувався тільки в 10 рандомізованих контрольованих випробуваннях (РКВ) за участю 557 хворих.

У чотирьох дослідженнях випробовували Zentel (виробництва GlaxoSmithKline), в інших виробник альбендазолу не уточнюється. Інтенсивність виділення яєць аскарид знижувалася на 85-100%. Ефективність лікування за даними РКВ склала в середньому 88%. RR невдачі лікування склав 0,12 (95% довірчий інтервал, ДІ 0,07-0,21; р <0,001) (Keiser, Utzinger, 2008).

Представлені дані переконливо свідчать про ефективність лікування аскаридозу за допомогою альбендазола.

Таким чином, при аскаридозі Зентел (альбендазол) рекомендують призначати дітям від 1 року до 2 років в суспензії одноразово 1 раз на добу по 200 мг (5 мл суспензії), а дітям старше 2 років – по 400 мг (10 мл суспензії). Зентел в таблетках призначають дітям старше 3 років по 400 мг (1 таблетка) одноразово 1 раз на добу (Dent, Kazura, 2007).

Як відомо, альбендазол досить добре переноситься хворими (Horton, 2000). Серед можливих побічних реакцій спостерігаються біль в животі, нудота, блювота, головний біль, лихоманка, стомлюваність, алергічні реакції, лейкопенія і тромбоцитопенія (van den Enden, 2009).

Що стосується абдомінальних явищ, то в експерименті на щурах було показано, що альбендазол викликає в тонкій і товстій кишці подразнюючу дію, посилюючи слизове виділення, яке змінюється після відміни препарату на 2 тижні пригніченням утворення келихоподібних екзокриноцитів. В епітелії тонкої кишки має місце ослаблення, а в товстій – посилення мітотичної активності під впливом альбендазола.
При цьому збільшується і частота патологічних мітозів різних в тонкій і товстій кишках (H.H. Благова, 1997).

Крім того, побічні ефекти специфічної терапії гельмінтозів можуть бути пов’язані з додатковою сенсибилізацією антигенами загиблих паразитів, що виражається посиленням провідних клінічних симптомів основного захворювання (H.H. Озерецковска, 1976; 1994).

Ефективними препаратами для лікування аскаридозу є мебендазол, медамін (похідні карбаматбензімідазолів) і пірантел (тетрагідропірімідін). Ці препарати діють на зрілі форми гельмінтів і мають високу ларвіцідну і овіцидну активність (Т.І. Авдюхіна і співавт., 2004). Механізм дії їх полягає в пригніченні транспорту глюкози у гельмінтів, порушенням окисних процесів, дії на кишкову мускулатуру нематод шляхом деполяризації їх нервово-м’язових з’єднань і блокадою холінестерази (Т.І. Авдюхіна і співавт., 2004).

Мебендазол при аскаридозі досліджувався в трьох РСІ за участю 309 хворих (Keiser, Utzinger, 2008). Під впливом препарату інтенсивність виділення яєць глистів знижувалася на 96,1- 99,0%. RR невдачі лікування склав 0,05 (95% довірчий інтервал, ДІ 0,03-0,09; р <0,001) (Keiser, Utzinger, 2008).

Мебендазол (вермокс) призначають дітям при аскаридозі по 100 мг (1 таблетка) 2-3 рази на день 3 дні підряд або по 500 мг одноразово (Dent, Kazura, 2007). Деякі автори рекомендують призначати мебендазол (вермокс) для лікування аскаридозу дітям 2-5 років з розрахунку 5 мг/кг в 2 прийоми на добу протягом 3 діб, дітям старше 5 років – в дозі 10 мг/кг на добу в 2 прийоми протягом 3 діб. Необхідно пам’ятати, що препарат протипоказаний дітям до 2 років. Ефективність препарату наближається до 90%. Він викликає підвищену рухову активність гельмінтів, що може привести до антиперистальтики, блювоти, потрапляння аскарид в дихальні шляхи. До побічних дій мебендазола відносяться болі в животі, рідкий стілець.

Медамін (2-медоксікарбаніламіно-бензімідазол) за хімічною будовою і спектром антигельминтної дії близький до мебендазолу. Його призначають з розрахунку 10 мг/кг маси тіла на добу. Добову дозу ділять на 3 прийоми, приймають після їжі. Максимальна разова доза 1,5 г, добова -3 г До побічних дій медаміна відносяться нудота, слабкість.

Пірантел (гельмінтокс) використовується протягом багатьох років. Завоював популярність у педіатрів і пацієнтів. Його дія полягає у впливі на Н-холінорецептори гангліонарних синапсів гельмінтів, що призводить до спастичного паралічу і вигнання їх з організму.

Має високу медикаментозну активність при аскаридозі – 94 -100% і хорошу переносимість.

Пірантел при аскаридозі випробовувався в трьох РКВ за участю 131 хворого (Keiser, Utzinger, 2008). RR невдачі лікування склав – 0,12 (95% ДІ 0,07 – 0,21; р <0,001). Зниження інтенсивності виділення яєць глистів склало 87,9% (за даними єдиного дослідження).

Гельмінтокс (пірантел) приймають після їжі з розрахунку 10 – 11 мг/кг маси тіла на добу (максимально 1 г) в один прийом (Т.І. Авдюхіна і співавт., 2004; Dent, Kazura, 2007, 2011). Згідно з інструкцією для лікування аскаридозу у дітей середня доза препарату становить 10-12 мг/кг маси тіла на 1 прийом (але не більше 1 г). Отже, дітям у віці від 6 місяців до 6 років призначається 1 мірна ложка суспензії на 10 кг маси тіла в один прийом. Дітям у віці від 6 до 18 років препарат призначають в таблетках (по 1 таблетці (125 мг) на 10 кг маси тіла). Гельмінтокс завжди призначають одноразово, незалежно від прийому їжі і часу доби.

Dent і Kazura (2011) рекомендують також для лікування аскаридозу призначати перорально нітазоксанід (Nitazoxanide) по 100 мг два рази на добу протягом 3 днів дітям у віці 1-3 років, по 200 мг два рази на добу протягом 3 днів дітям у віці – 4-11 років і 500 мг два рази на добу протягом 3 днів підліткам і дорослим. При цьому показники ефективності лікування можна порівняти з однією дозою альбендазола (Dent, Kazura, 2011).

Для лікування аскаридозу рекомендують також використовувати левамізол.
За даними мета-аналізу препарат в дозі 2,5 мг/кг випробовували в трьох РКВ. Вилікування відбулося в 91,5% випадків (Keiser, Utzinger, 2008). Левамізол (декарис) дають дітям одноразово – 2,5 мг/кг або 5 мг/кг маси тіла.

Ю.А. Копанєв (2001) рекомендує при аскаридозі для дегельмінтизації використовувати схему із застосуванням двох антигельмінтних препаратів. Спочатку призначають препарат, високо активний проти статевозрілих аскарид – левамізол (декарис) у віковій дозі 2,5 мг/кг одноразово на ніч або піперазина адипінат у віковій дозі, курсом 2-5 днів або пірантел в дозі 10 мг/ кг одноразово.

Після перерви не менше 3 днів призначають мебендазол (вермокс) по 100 мг 2 рази на день після їди, курсом 3 дні. Мебендазол діє на різні стадії життя нематод, в тому числі і личинкові.

Для попередження токсичної взаємодії, здатної виникнути при одночасному застосуванні двох антигельмінтних препаратів, між прийомом цих препаратів повинна бути перерва не менше 3 днів.

У дітей з аскаридозом є виражені порушення мікробіоценозу кишечника:

• зменшується кількість кишкової палички з нормальною ферментативною активністю;
• збільшується кількості кишкової палички зі зниженою ферментною активністю;
• підвищується кількість кокової флори;
• знижується рівень молочнокислих бактерій.

Тому необхідно проводити мікробіологічну корекцію. Оптимальним є застосування пробіотиків і ферментних препаратів.

Мікробіологічна корекція в більшості випадків призначається після дегельмінтизації, це дозволяє оцінити клінічну ефективність антигельмінтних препаратів.

Антигельмінтна терапія в поєднанні з мікробіологічною корекцією призводить до повного зникнення симптомів, в тому числі і алергічних проявів, у 85% дітей відразу після закінчення лікування; в катамнезі у 75% дітей спостерігалась стійка відсутність клінічних проявів, в тому числі у 69% – нормалізація мікробіоценозу кишечника (Ю.А. Копанєв, 2001).

Гельмінти, особливо їх мігруючі личинки, є найсильнішими подразниками (стрес-агентами), що викликають активізацію гіпофіз-надниркової системи людини, яка активно включається в захисні реакції інвазованого організму.

У перші 1-2 тижні у відповідь на впровадження паразита в організм відзначається підвищення секреції адренокортикотропного гормону гіпофіза і глюкокортикоїдів кори надниркових залоз. Надалі внаслідок постійного тривалого подразнення гельмінтами гіпофіз-надниркової системи відзначається зниження секреції гормонів.

Активну участь цієї системи і відповідну реакцію організму доведено при аскаридозі і інших гельмінтозах. Виходячи з факту функціональної недостатності кори надниркових залоз запропоновано лікування аскаридозу та інших гельмінтозів кортикостероїдами за допомогою як замісної, так і патогенетичної терапії (Бекіш, 1989).

Крім того, в гострій стадії призначають антигістамінні препарати. Лікування антигельмінтними засобами може викликати посилення алергічних реакцій, тому його необхідно проводити в стаціонарі на тлі гіпосенсибілізуючої терапії аж до призначення глюкокортикоїдів в помірних дозах протягом 5-7 днів.

Додатково призначають полівітаміни, ферментні препарати, повноцінне білкове харчування і симптоматичні засоби.

Контрольне дослідження фекалій на яйця гельмінтів проводять через 2-4 тижні після закінчення лікування.

Література: Гельмінтози у дітей В.Г. Майданник, Н.В. Хайтович, Київ 2012 р.