Блювота є захисною реакцією організму від потрапляння всередину людини отруйних речовин. Блювота досить часто зустрічається у дітей, може бути симптомом багатьох захворювань. При блювоті відбувається викидання вмісту шлунка через рот (іноді і через ніс).

Клінічна картина.

У більшості випадків блювота починається з нудоти, супроводжується слабкістю, пітливістю, блідістю, серцебиттям, зниженням артеріального тиску.

Для уточнення причини блювоти важливо з’ясувати:

• Блювота з’явилася вперше або була раніше;
• Багаторазова чи одноразова блювота;
• Пов’язана з прийомом їжі або виникає в певний час доби.

Діагностичне значення мають блювотні маси: зі слизом, неперетравленою чи перетравленою їжею, свіжим молоком, з червоною або темною кров’ю, жовчю, кишковими паразитами та ін.

Важливо, в якому віці виникає блювота:

• У новонароджених блювота може бути при церебральних розладах (внаслідок перенесеної асфіксії в пологах), при меконієвій кишковій непрохідності, при порушенні обміну речовин. Блювота фонтаном свіжим і зсілим молоком без домішок жовчі вказує на пілоростеноз. Блювота може виникати при токсикозі, ексикозі, сепсисі, непереносимості коров’ячого молока.
• У дітей перших років життя та молодшого віку частіше причиною блювоти бувають кишкові інфекції, харчові токсикоінфекції, різна абдомінальна патологія. У цьому віці характерна ацетонемічна блювота.
• У дітей старшого віку причиною блювоти частіше буває патологія ШКТ, ЦНС.

Мозкова блювота на відміну від блювоти при захворюваннях внутрішніх органів не пов’язана з прийомом їжі і може спостерігатися без появи нудоти. Після такої блювоти стан не поліпшується. Може з’явитися при менінгіті, енцефаліті, порушенні прохідності лікворних шляхів (пухлини, кісти).

Блювота часто спостерігається при ендокринних (цукровий діабет, надниркова недостатність, гіперпаратиреоз) та інших захворюваннях.

Блювота може бути при недостатності кровообігу (частіше при правошлуночковій серцевій недостатності). Може виникати при передозуванні або непереносимості серцевих глікозидів.

Блювота є одним з перших симптомів при різних отруєннях. Також блювота буває при різних хірургічних захворюваннях (апендицит, непрохідність кишківника, інвагінація та ін.).

Звична блювота спостерігається при неврастенії, істерії, посилюється при нервово-психічному напруженні, може виникати при вигляді, запаху або смаку певної їжі.

Лікування

Застосовують протиблювотні засоби.

• Метоклопрамід (церукал) стимулює рухову активність верхнього відділу ШКТ і нормалізує його моторну функцію. Цей препарат призначають дітям старше 6 років по ½-1 таблетці (в таблетці – 10мг) 3 рази на день, до їди.
• Домперидон (мотіліум) блокує периферичні і центральні дофамінові рецептори, застосовується при хронічних диспептичних станах всередину – в суспензії по 2,5 мл/10 кг маси тіла 3 рази на добу, за 15-30 хв до їди і перед сном (при необхідності). При гострих і підгострих септичних станах з нудотою і блювотою призначають його суспензію по 5 мл/10 кг 3-4 рази на добу.
• Ондансетрон (Юнорм) антагоніст 5НТ3 (серотонінових) рецепторів. Сильнодіючий протиблювотний засіб. Призначається дітям з 6 місяців.
  – Перорально в сиропі. Якщо вага дитини до 10 кг – 2,5 мл (2 мг ондансетрону) кожні 12 годин, більше 10 кг по 5 мл (4 мг ондансетрону) кожні 12годин.
  – Парентерально в/в або в/м – 0,1мг/кг (разова доза не більше 4 мг). Ампула ондансетрону містить 2 мл (2 мг в 1мл).

Проводять лікування основного захворювання, що викликало блювоту.

Михайло Любко

Література: Невідкладні стани у дітей, Ю.В. Вельтищев, Москва 2013 рік