Біль – це особливе неприємне відчуття, яке пов’язане з емоційним переживанням, дійсним або можливим пошкодженням тканин. Біль у вузькому сенсі слова – це антипатичне, або відкидаюче відчуття локального впливу на організм сильних ушкоджуючих або руйнівних агентів, яке вимагає, за висловом І. П. Павлова (1935), «відкидання або викидання всього, що порушує нормальну життєдіяльність».
Виникнення болю веде до розвитку ряду реакцій цілісного організму, спрямованих на захист від шкідливого чинника, – зміни поведінки, емоційних, рухових соматичних і нейровегетативних проявів. Сукупність таких ноцицептивних реакцій визначають як больовий синдром. У його визначення входять тривалість, інтенсивність болю, пов’язані з ним функціональні та психологічні порушення (поведінкові реакції). За темпами виникнення і тривалості розрізняють гостру і тривалу біль – постійну або рецидивуючу. Болі розрізняють також за інтенсивністю, фізіологічних порушень і психологічних реакцій.
Література: Невідкладні стани у дітей Ю.В. Вельтищев Москва 2013 рік