Анафілактичний шок у дітей

Анафілактичний шок у дітейАнафілактичний шок у дітей - важке гостре алергічне захворювання, яке загрожує життю дитини. Цей патологічний процес відноситься до алергії негайного типу. Він розвивається, внаслідок повторного контакту з алергеном на тлі сенсибілізаціі організму. При цьому виникають важкі порушення гемодинаміки, дихання та ЦНС.
Алергенами можуть бути різні ліки, укуси комах, харчові продукти.


Клінічні симптоми з'являються відразу після контакту з алергеном.

При важкій анафілаксії швидко виникають головний біль, запаморочення, слабкість, холодний піт, відчуття страху, виражена блідість шкіри. Знижується артеріальний тиск, пульс стає ниткоподібним, приєднуються задуха, втрата свідомості, судоми.

Якщо шок менш важкий, то його початок може протікати по-іншому. З'являються почервоніння шкіри, відчуття жару, чхання, утруднене дихання, кашель, болі в животі.

Виділяють кілька форм анафілактичного шоку:

  • Типова форма.
    Для неї характерно: артеріальна гіпотензія, дихальна недостатність, порушення свідомості, судоми, шкірні реакції.
  • Асфіксична форма.
    Відзначається дихальна недостатність, в результаті набряку гортані, бронхіол, легень, бронхоспазму.
  • Гемодинамічна форма.
    Переважає серцево-судинна симптоматика: біль в області серця, порушення ритму, слабкий пульс, глухість тонів, падіння артеріального тиску.
  • Церебральна форма.
    Для неї характерно порушення ЦНС: втрата свідомості, судоми, розлади ритму дихання, набряк мозку.
  • Абдомінальна форма.
    Домінують симптоми гострого живота: блювота, біль в животі, позиви на дефекацію.
    При цій формі нерідко зустрічаються діагностичні помилки.

Лікування анафілактичного шоку.

Незалежно від механізму розвитку анафілаксії, лікування складається з обов'язкових заходів, які входять до міжнародного стандарту:

  1. Інгаляція або ШВЛ 100% киснем;
  2. 0,1% розчин адреналіну гідрохлориду (епінефрин) в/в болюсно 0,01 мл/кг (не більше 0,5 мл), з подальшою підтримуючою дозою 1-2 мкг/кг на хвилину до повного відновлення гемодинаміки;
  3. Внутрішньовенна інфузія колоїдних і кристалоїдних розчинів в об'ємах  стабілізуючих гемодинаміку;
  4. Димедрол 1% з розрахунку 1 мг/кг в/в;
  5. Еуфілін з розрахунку 3-5 мг/кг в/в;
  6. 0,2% розчин норадреналіну гідрохлориду з розрахунку 1-5 мкг/кг  в/в при артеріальній гіпотензії;
  7. Симптоматична терапія за показами: глюкокортикоїди 2-4 мг/кг по преднізолону, атропіна сульфат 0,1% - 0,01 мг/кг, допамін 5-10 мкг/кг на хвилину під контролем ЧСС і АТ.

Мета лікування - відновити гемодинаміку, вивести хворого зі стану гіпоксії, зняти спазм гладких м'язів і запобігти пізнім ускладненням.

При підозрі на системну анафілаксію на догоспітальному етапі необхідно:

  • Припинити введення лікарської речовини, обколоти розчином адреналіну місце ін'єкції алергену (навхрест) у дозі 0,3 - 0,5 мл;
  • Накласти джгут проксимальніше введення алергену на 20-30 хв. (не здавлюючи артерії);
  • Вкласти дитину так, щоб запобігти аспірації блювотними масами, западінню язика (повернути голову на бік);
  • Ввести в/м розчин адреналіну - 0,01 мл/кг (не більше 0,5 мл).
  • Ввести в/м антигістамінні препарати: 1% розчин димедролу - 1 мг/кг, або тавегіл, супрастин у вікових дозах. Перевагу надається димедролу. Пипольфен протипоказаний, у зв'язку з його гіпотензивною дією.
  • Ввести в/м кортикостероїдні препарати: дексаметазон - 0,3-0,6 мг/кг, або гідрокортизон (солю-кортеф) 4-8 мг/кг, або преднізолон - 2-4 мг/кг.

Після проведення первинних заходів необхідно налагодити венозний доступ і ввести внутрішньовенно: адреналін, антигістамінні препарати, глюкокортикоїди в попередньо перерахованих  дозах.

Розпочати проведення в/в інфузії розчином NaCl 0,9% - 20 мл/кг протягом 30 - 60 хв.

Подальша швидкість і обсяг інфузійної терапії визначається станом хворого, показниками ЦВД, АТ.

При бронхоспазмі та інших розладах дихання проводяться:

  • Оксигенотерапія;
  • Введення розчину еуфіліну в дозі 3-5 мг/кг в/в;
  • Призначаються інгаляції b2-агоністи короткої дії (сальбутамол, беротек).

При судомному синдромі вводяться бензодіазепіми (діазепам, сібазон), дроперидол.

Обов'язково контролювати артеріальний тиск, частоту пульсу та дихання.

При необхідності проводять комплекс серцево-легеневої реанімації, від своєчасності якої залежить життя хворого.

На закінчення хочеться зазначити, що при виникненні анафілактичного шоку потрібно діяти швидко і чітко. Тому в кожному медичному закладі повинна бути протишокова аптечка з необхідними препаратами.


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>