Алкогольне отруєння у дітей

Алкогольне отруєння у дітейАлкоголь і його сурогати (одеколон, лосьйон, клей БФ, політура та інші) потрапляючи в організм викликає психотропну (наркотична) дію.
Особливістю алкогольного отруєння у дітей є підвищена чутливість дитячого організму до алкоголю. В зв'язку з цим отруєння може викликати вживання відносно невеликих доз етилового спирту.

У новонароджених навіть можливе отруєння при зовнішньому застосуванні спиртових розчинів.

Класифікація отруєнь етанолом за ступенем тяжкості:

1. Легка ступінь - відсутні видимі симптоми отруєння. Етанола концентрація в крові від 1 до 1,5 ‰ (проміле).

2. Середня ступінь - відмічається ейфорія, рухове і мовне збудження,  потім розвиваються адинамія, депресія. Етанола концентрація в крові від 1,5 до 3 ‰.

3. Важка ступінь - з'являються сухість у роті, нудота, блювота, запаморочення. Характерна хитка хода. Шкірні покриви бліді, частий пульс, знижений артеріальний тиск. Етанола концентрація в крові від 3 до 5 ‰.

4. Алкогольна кома - хворий без свідомості. Можливі судоми, аспірація блювотними масами. Етанола концентрація в крові від 5 ‰ і більше.

Летальна доза 96% етанолу від 4 до 12 г\ кг маси тіла.
Концентрація етанолу в крові більше 6 ‰ є смертельною.

Клінічні стадії захворювання:

  • Токсикогенна:
    - період резорбції (тривалість в середньому 1,5 години);
    - період елімінації.
  • Соматогенна.

Клінічна картина

Ознаки отруєння з'являються через 10-15 хв: надмірна балакучість, психічне і рухове збудження. Потім розвивається симптоматика пригнічення ЦНС: млявість, сонливість, порушення свідомості. Бліда, холодна шкіра, липкий піт, нудота, блювота, швидко розвивається колапс. У дітей раннього віку часто виникають гіпоглікемічні судоми у зв'язку з різким падінням вмісту глюкози в крові. У вкрай важких випадках алкогольної коми спостерігають набряк легенів і мозку, аспірацію блювотних мас з механічною асфіксією.

Діагностичні критерії:

  • Кома глибока або поверхнева;
  • Запах алкоголю з ротової порожнини постраждалого;
  • Порушення функції серцево-судинної системи та зовнішнього дихання;  
  • Лабораторно:
    - лейкоцитоз із зсувом формули вліво;
    - підвищення гематокриту;
    - лейкоцитурія і помірна протеїнурія в загальному аналізі сечі;
    - порушення рівня електролітів в крові (Na, K, Ca , CL);
    - підвищення рівня α-амілази в крові;
    - метаболічний ацидоз;
    - гіпоглікемія;
    - наявність етанолу в сечі та крові.

Лікування

Згідно з протоколом лікування проводяться наступні заходи:

Заходи для виведення токсинів, які не всмокталися з ЖКТ.

1. Промивання шлунка.

  • Загальний об'єм рідини для промивання шлунка повинен складати 0.5л на рік життя, але не більше 5 - 6 л.;
  • Промивають шлунок 0,9% розчином NaCL (ізоосмолярнім розчином);
  • Після промивання шлунку в нього вводять ентеросорбенти та обволикувальні препараті (жирові емульсії  в дозі 2-3 мл\ кг).

2. Промивання кишківника проводять 5% розчином NaCL (гіперосмолярним розчином).

3. Ентеросорбція проводиться протягом усього гострого періоду отруєння (призначаються ентеросорбенти у вікових дозах).

Заходи для видалення токсинів, які всмокталися.

1. При легкому ступені токсико-ексикозу (втрата до 5% маси тіла) і відсутності блювоти проводиться ентеральне зондове водне навантаження.
Для цього використовується  0,9% NaCL зі швидкістю введення 10-15 мл\ кг\ годину на протязі перших 6 годин лікування з подальшою стимуляцією діурезу салуретиками (фуросемід, лазикс).
Після 6 годинного лікування швидкість і об’єм рідини розраховується індивідуально.

2. При наявності середнього або важкого ступеня токсикоз-ексикозу проводиться парентеральне  водне навантаження. Для цього використовуються фізіологічний розчин (NaCL 0.9%), 5-10% розчин глюкози, реополіглюкін, сольові розчини. Швидкість введення розчинів 10-15 мл\ кг\годину в перші 6 годин від початку лікування з стимуляцією діурезу салуретиками (фуросемід, лазикс) ін’єкційними формами  в дозах 2-5 мг\кг.

Після 6 годин лікування подальша швидкість і об’єм рідини розраховується індивідуально.

3. Екстракорпоральна детоксикація (гемосорбція, плазмаферез).

Заходи для проведення симптоматичної, корегуючої терапії.

  • Підтримка і контроль життєвих функцій;
  • Корекція порушень електролітів сольовими розчинами (під лабораторним контролем);
  • Корекція КОС (під лабораторним контролем);
  • Глюкокортикоїди (в\в 1-2 мг\ кг\ добу за преднізолоном);
  • Вітамін Е перорально в дозі 2 мг\ кг\добу;
  • Розчин глюкози 20% з інсуліном і вітамінами В6, В1, С – прискорює окислення етанолу;
  • По показах застосовують ШВЛ;
  • Корекція гіпокальціємії.

На закінчення хочеться додати, що деякі автори рекомендують після промивання шлунку дати випити 5-8 крапель нашатирного спирту в 20-30 мл води (іноді відмічається ефект від короткочасного вдихання парів нашатирного спирту). Також при порушенні функції зовнішнього дихання можна застосовувати аналептики - підшкірно (10% розчин кофеїну по 0,1 мл/рік життя, кордіамін по 0,1 мл/рік життя), 10% розчин сульфокамфокаіна внутрішньом'язово або внутрішньовенно 0,1 - 0,5 мл.
Потрібно також знати, що промивання шлунка у пацієнта, який знаходиться  без свідомості, проводиться тільки після інтубації трахеї.

Михайло Любко

Література:

  • Невідкладні стани у дітей Ю.В. Вельтищев, В.Є. Шаробаро - Москва 2013;
  • Протоколи з дитячої токсикології - Київ 2004 рік.


Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>